Close
03067, м Київ, вул. Машинобудівна, 37 Україна
+380 44 456 61 74 / +380 97 032 53 62 bioprim.ukraine@outlook.com
Чи існує альтернатива кормовим антибіотикам? «Ефективність застосування солей масляної кислоти»

Сьогодні в країні існує гостра необхідність змін у стратегії годівлі та утриманні сільськогосподарських тварин та птиці, які б дозволили не просто змінити ситуацію з їх збереженістю та здоров’ям, але й були б економічно вигідними.

Висока щільність посадки, несприятливий мікроклімат, нераціональне використання кормових антибіотиків – це тільки деякі проблеми інтенсивного методу вирощування птиці, до якого звикли виробники.

Кормові антибіотики почали використовувати для стимулювання імунітету птиці та покращення виробничих показників. У результаті отримують збільшення продуктивності, але, на жаль, така продукція не може відповідати стандартам безпечності і втрачає привабливість в очах споживачів. Ще більш важливою проблемою є резистентність, викликана постійним, часто неконтрольованим використанням кормових і профілактичних антибіотиків. Нераціональне і нерозсудливе використання антибіотиків-стимуляторів росту птиці призвело до втрати антимікробної чутливості мікроорганізмів, збудників основних зоонозних інфекцій, таких як сальмонельоз, колібактеріоз, кампілобактеріоз, ентерококоз, а відтак, до передачі антибіотикорезистентних штамів бактерій чи детермінантів резистентності від птиці до людини через харчовий ланцюг.

Введена в країнах ЄС з 2006 року заборона на застосування кормових антибіотиків у субтерапевтичних дозах для стимулювання росту тварин привела до значного збільшення використання антибіотиків у терапевтичних цілях, оскільки зросла кількість бактеріальних захворювань серед молодняку птиці. Однак, виробникам тваринницької продукції необхідно підвищувати рентабельність свого виробництва, водночас ведучи боротьбу з бактеріальними інфекціями у тварин.

Чи існує альтернатива кормовим антибіотикам?

Заборона використання кормових антибіотиків у багатьох країнах спровокувала появу різних альтернатив, серед яких найбільшого поширення набули органічні кислоти.

Органічні кислоти – ефективна альтернатива антибактеріальним стимуляторам росту в птахівництві. Їх застосування направлене на підвищення продуктивності і попередження бактеріальної контамінації (у кормах, воді, живій птиці та / або тушках). Органічні кислоти сприяють розвитку мікрофлори і мікрофауни після вилуплення з яйця, тим самим покращуючи стан шлунково-кишкового тракту. Органічні кислоти бактерицидно діють на Е. сoli, Salmonella і Campylobacter. У недисоційованому вигляді органічні кислоти є ліпофільними і можуть легко проникати через мембрану бактеріальної клітини в цитоплазму, протимікробно діючи зсередини клітини. Додавання до корму або питної води в належні терміни органічних кислот покращує якість м’яса птиці шляхом зниження контамінації тушок сальмонелою та іншими потенційно патогенними бактеріями. Доведено, що органічні кислоти є ефективним засобом для зниження зараженості сальмонелою протягом голодної витримки перед забоєм. Важливо і те, що навіть за тривалого використання метаболічних кислот у кормі, немає небезпеки звикання до них будь-якими видами бактерій.

Під час вибору слід враховувати, що всі органічні кислоти мають різний антибактеріальний ефект по відношенню до патогенних бактерій. Крім того, необхідно звертати увагу на форму кислот (чиста кислота або її сіль), а також на відсотковий вміст діючою речовини в препараті і форму носія.

Дія масляної кислоти

Значимість масляної кислоти (бутират) як основного джерела енергії і метаболічного регулятора, що збільшує проліферацію клітин кишківника – найважливішого поживного компоненту, що стимулює їх ріст і регенерацію ворсинок кишківника, добре відома. Незначні концентрації масляної кислоти в кишківнику часто супроводжуються запальними процесами в слизовій оболонці і / або порушенням його моторики і функцій. Клітини слизової оболонки кишківника, колоноцити і ентероцити буквально існують за рахунок бутирату, котрий їм поставляють кишкові бактерії: у них масляна кислота є одним з проміжних продуктів власного енергетичного циклу. Глюкозу, яку використовують інші клітини організму, вони відкидають. У кінцевому рахунку через нестачу масляної кислоти в клітинах кишкового епітелію запускаються процеси аутофагії, тобто поїдання власних частин.

Очевидно, що в такому випадку неефективно здійснюються процеси всмоктування поживних речовин. І тварина з дисбалансом мікрофлори змушена споживати більше корму, щоб врівноважити неправильну роботу кишківника та забезпечити достатньою кількістю енергії сам кишківник, щоб запобігти його саморуйнуванню. Оптимальним вирішенням цієї проблеми слугує введення масляної кислоти, особливо в захищеній формі.

Масляна кислота також має пригнічувальну дію на неацидофіли завдяки тому, що коротколанцюгові жирні кислоти (серед яких масляна кислота має найбільший коефіцієнт дифузії) в недисоційованій формі можуть вільно проникати крізь бактеріальні мембрани і перешкоджати розвитку ентеропатогенної мікрофлори, сприяти збільшенню чисельності лактобактерій, одночасно пригнічуючи бактерії роду Clostridium, а також побічно перешкоджає виникненню кокцидіозу птиці. Більше того, масляна кислота виступає стимулятором ферментативної системи організму і сприяє секреції як ендо-, так і екзоферментів.

На сучасному ринку кормових добавок існують різноманітні джерела масляної кислоти, що відрізняються між собою способом захисту, активністю діючої речовини, використаним у солі катіоном (Ca2 + або Na +) і дозуванням. При аналізуванні цих показників можна вибрати найбільш оптимальний варіант.

Ca2+ або Na+?

Різноманітність кормових добавок на основі масляної кислоти дозволяє споживачам вибирати, яку саме сіль бутирату використовувати: натрієву або кальцієву. Але, на відміну від бутирата кальцію, бутират натрію ефективніше впливає на патогенну мікрофлору внаслідок кращого проникнення масляної кислоти в мембрану клітини і зниження рівня pH внутрішнього середовища, за рахунок збільшення рівня натрію на поверхні ворсинок кишечника.

Ефективність дії різних солей масляної кислоти наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Вплив кислот і їх солей на роботу шлунково-кишкового тракту, %

Назва солі масляної кислоти Антибактеріальні властивості Сприяє росту кишечних ворсинок Ефективність проти клостридій
Бутират натрію 20 80 80
Бутират кальцію 17 65 65

* За 100 % по антибактеріальним властивостям взято сорбінову кислоту відносно дії на ріст ворсинок

Який захист краще?

Найчастіше бутират від дисоціації в шлунку захищають за допомогою жирової капсули. Важливим моментом є термостабільність таких продуктів і стабільність жирової капсули під дією високих температур (грануляція і пресування), оскільки жир чутливий до нагрівання (температура плавлення стеаринового жиру 60–65 °С). Також існує унікальний спосіб захисту бутирату за допомогою солей, який використовується під час виробництва кормової добавки Бутирекс С4 іспанської компанії Новатіон2002 (Novation2002). Бутирекс С4 – це унікальний продукт нового покоління, що має в своєму складі захищену сіль масляної кислоти з активністю 54 %.

В основі процесу захисту бутирату лежать дві різні реакції. Масляна кислота вступає в реакцію з буферними солями, утворюючи бутират натрію. Охолоджений після реакції, бутират частково захищений фізичною структурою солі, яка не дає йому дисоціюватися відразу при потраплянні до шлунку за низького рівня pH. У кишечнику, де рівень pH вище, захист перестає діяти і бутират натрію дисоціює. На відміну від захищеного жировою капсулою бутирата натрію, Бутирекс С4 не схильний до дії високих температур і стабільний навіть за екструдування (100–120 °С).

Практика застосування Бутирекс С4 у годівлі птиці показала, що він ефективніший за кормові антибіотики (табл. 2, 3).

Таблиця 2. Порівняльний аналіз ефективності кормових антибіотиків і Бутирекс С4

Дія Кормові антибіотики Бутирекс С4
Покращення засвоєння частково

(протизапальна дія)

Значно

(збільшення довжини ворсинок)

Антибактеріальна дія є, (у тому числі лакто- і біфідобактерії) є, (патогенна мікрофлора)
Стимулювання секреції ензимів ні так
Період виведення є ні
Збільшення приростів так так
Підвищення збереженості так так
Покращення конверсії корму не завжди так

Таблиця 3. Порівняння результатів дослідів Бутирекс С4 та авіламіцину на птиці

Країна,

рік

Птиця Препарат Зміни в групі з Бутирекс С4
Контрольна група Дослідна

група

Приріст Конверсія корму Споживання корму
Іспанія,

2004

Курчата-бройлери, крос «Кобб» Авіламіцин, 10 г/т корму Бутирекс С4, 1 кг/т корму + 8 % – 6 % + 7 %
Іспанія,

2004

Курчата-бройлери, крос «Росс», до 26-го дня життя Авіламіцин, 10 г/т корму Бутирекс С4, 1 кг/т корму + 4,2 % 0 %
Іспанія,

2004

Курчата-бройлери, крос «Росс», до 14-го дня життя Авіламіцин Бутирекс С4, 1 кг/т корму + 6,3 % – 3,2 % + 2,8 %

Таким чином, унікальний захищений бутират натрію (Бутирекс С4) дозволяє відмовитися від використання антибіотиків в якості стимуляторів росту та значно скоротити застосування лікувальних препаратів, у результаті чого виробники мають можливість випускати екологічно чисту продукцію.